lak

Методичні рекомендації

Для здорового функціонування, кожна сім'я повинна виконувати в процесі своєї життєдіяльності певні функції. Основними є:

  • виховна функція сім'ї;
  • соціалізуюча – передача дорослими членами сім’ї соціального досвіду дітям, цілеспрямований вплив на дітей з метою формування у них ціннісних орієнтацій, життєвих уподобань; організація внутрішньо сімейного спілкування; оволодіння соціальними вміннями і навичками, освіта, професійне самовизначення;
  • господарсько-побутова функція сім'ї (задоволення матеріальних потреб); організація побуту сім’ї, турбота про дім (підтримка порядку та чистоти, дотримання санітарно-гігієнічних норм)
  • емоційна функція сім'ї (задоволення потреб членів сім'ї в симпатії, повазі, емоційній підтримці тощо);
  • функція духовного (культурного) спілкування задоволення потреби в спільному проведенні дозвілля;
  • функція первинного соціального контролю, що забезпечує виконання членами сімї соціальних норм.

В результаті деформацій цих функцій, відбувається порушення структури сім'ї, що в свою чергу призводить до появи проблем у родині. У разі, якщо її члени не можуть впоратися з ними, виникають причини для розвитку нестабільності у взаємовідносинах. Неналежний сімейний клімат є головним моментом формування соціально-несприятливих факторів для розвитку дитини.

Психологічна діагностика здійснюється для вивчення специфіки внутрішньосімейного клімату, характеру взаємодії батьків з дітьми, моделей виховання, які використовуються батьками, особливостей батьківського сприйняття проблем дитини.

Соціально-психологічні проблеми сім'ї можна звести до двох основних груп: подружні та проблеми взаємин дітей і батьків.

І. Методи діагностики подружніх відносин.

Необхідну інформацію, що дозволяє дати кваліфіковану оцінку взаємин подружжя, можливо отримати за допомогою опитувальників, які спрямовані на виявлення особливостей спілкування і взаємин, особистісні якості партнерів, спільність інтересів і цінностей.

Спілкування між подружжям лежить в основі сімейного благополуччя і включає дуже важливу функцію - допомагає людині забезпечити особистий комфорт собі і своїм близьким. Вивчення особливостей спілкування і взаємин у подружній парі можливе з-за допомогою методу спостереження. Варто пам’ятати, що взаємовідносини подружжя в благополучних сім'ях характеризуються відкритістю, інтимністю, довірою один до одного, високим рівнем взаємної симпатії, конструктивністю, гнучкістю, демократичним характером розподілу ролей в сім'ї, моральною і емоційною підтримкою.

Особливості розподілу сімейних ролей, очікувань від шлюбу, сумісність подружньої пари досліджуються за допомогою спеціальних методик:

1. Опитувальник «Спілкування в сім'ї» (Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовська) вимірює довірливість спілкування в подружній парі, схожість в поглядах, взаєморозуміння між подружжям, характер спілкування.

2. Проективний тест «Сімейна соціограма» (Е. Ейдеміллер) спрямований на діагностику характеру комунікацій в сім'ї.

3. Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі" (А. Волкова) виявляє уявлення подружжя про значущість у сімейному житті тих чи інших ролей, а також про бажаний розподіл їх між чоловіком і дружиною.

4. Методика «Розподіл ролей в сім'ї» (Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовскька) визначає ступінь реалізації чоловіком і дружиною тієї чи іншої ролі: відповідального за матеріальне забезпечення сім'ї, господаря (господині) будинку, відповідального за виховання дітей, організатора сімейної субкультури, розваг.

5. Методика «Типовий сімейний стан» (Е. Ейдеміллер,                            В.В. Юстицкис) дозволяє виявити найбільш типовий стан індивіда у власній родині: задовільний - незадовільний; нервово-психічна напруга; сімейна тривожність.

6. Опитувальник «Вимірювання установок в сімейній парі»                      (Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман) дає можливість виявити погляди людини по десяти сфер життя, найбільш значущим в сімейній взаємодії: ставлення до людей, альтернатива між почуттям обов'язку і задоволенням, ставлення до дітей, орієнтація на переважно спільну або переважно роздільну діяльність, автономність подружжя або залежність подружжя один від одного тощо.

7. Методика «Характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях» (Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман) дає можливість охарактеризувати сім'ю по ряду параметрів: найбільш конфліктні сфери сімейних відносин, ступінь згоди (незгоди) в ситуаціях конфлікту, рівень конфліктності в парі.

8. Опитувальник «Конструктивно-деструктивна сім'я» (КДС)                    (Е. Ейдеміллер, В.В. Юстицкис) полегшує діагностику відхилення сім'ї від конструктивного напряму.

ІІ. Діагностика дитячо-батьківських відносин.

Сім'я - один з найважливіших виховних інститутів, роль і значення якого у формуванні особистості важко переоцінити. У сім'ї тісно сплетені подружні, батьківські та дитячі взаємини. Діти гостро реагують на всі зміни в сім'ї. Вони особливо сензитивні до оцінки дорослого, його позиції по відношенню до себе, до станів матері і батька тощо.

Найбільш гостро діти переживають порушення контакту з батьками в результаті частих внутрішньосімейних конфліктів, відсутності батьківського тепла та ін. Тому позитивне спілкування з батьками - найважливіший фактор нормального психологічного розвитку дитини.

Детальна діагностика психічного розвитку дитини включає в себе вивчення змісту контактів батьків з дітьми. За допомогою методик діагностики дитячо-батьківських відносин спеціаліст може отримати відомості про відхилення в психічному розвитку дитини, з'ясувати причини подружніх сварок і конфліктів. Ці методики поділяються на дві групи: одні досліджують міжособистісні відносини в системі «батько-дитина» очима батьків, інші - очима дитини.

Методики дослідження міжособистісних відносин в системі «батько-дитина» очима батьків. Варто пам’ятати, що найважливіша сфера взаємодії спеціаліста з сім’єю - робота з батьками, бо їх роль визначає формування унікальної для кожної дитини соціальної ситуації розвитку.

Вивчаючи міжособистісні відносини в системі «батько-дитина» очима батьків, спеціалісту варто звернути увагу на особливості сімейного виховання: батьківські установки і реакції, ставлення батьків до дитини і життя в сім'ї; порушення виховного процесу в сім'ї; причини відхилень у сімейному вихованні; рівень батьківської компетентності тощо. Ці аспекти взаємин батьків і дітей досліджуються за допомогою спеціальних методик:

1. Тест «Батьківсько-дитячі відносини» (PARI) (американські психологи Є.С. Шефер, Р.К. Белл; адаптований Т.Н. Нещерет). У методиці виділені 23аспекти- ознаки, що стосуються різних сторін відносини батьків до дитини і життя в сім'ї.

2. Тест-опитувальник аналізу сімейного виховання і профілактики порушень виховання (АСВ) (Е. Ейдеміллер, В.В. Юстицкис) призначений для вивчення порушень у житті сім'ї та причин відхилень у сімейному вихованні.

3. Тест-опитувальник батьківського ставлення (ОРО) (А.Я. Варга,            В. В. Столін) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення батьківського ставлення в осіб, що звертаються за допомогою з питань виховання дітей і спілкування з ними.

4. Опитувальник для дослідження емоційної сторони дитячо-батьківської взаємодії (Є. Захарова) спрямований на виявлення особливостей сприйняття, розпізнавання емоційного стану та характеру реагування; зовнішніх особливостей поведінки членів родини, які є інтегративними характеристиками емоційної сторони взаємодії.

5. Методика діагностики міжособистісних відносин (Т. Лірі,                            Г. Лефорж, Р. Сазек) дає змогу виявити порушення міжособистісних відносин, де найчастіше виділяються два фактори: домінування-підпорядкування й дружелюбність-агресивність.

6. Методика «Шкала сімейного оточення» (С.Ю. Купріянов) призначена для оцінки соціального клімату в сім'ях.

Методики дослідження міжособистісних відносин в системі «батько-дитина» очима дитини:

1. Графічний тест «Малюнок сім'ї», призначений для виявлення особливостей сімейних відносин. Він допоможе прояснити відносини дитини до членів своєї сім'ї, то, як вона сприймає їх і свою роль в сім'ї, а також ті характеристики відносин, які викликають в неї тривожні і конфліктні почуття.

2. Проективна методика Р. Жиля, яка досліджує міжособистісні відносини дитини і її сприйняття внутрішньосімейних стосунків.

3. Методика «Діагностика емоційних відносин в сім'ї» А.Г. Лидерса і І.В. Анісімової, спрямована на вивчення емоційних відносин дитини з сім'єю та направлена на визначення позиції дитини в сім'ї. Тест дозволяє якісно і кількісно оцінити почуття, які дитина відчуває до членів своєї родини і як вона сприймає їх ставлення до себе. Дана методика розроблена для двох вікових груп: для дошкільнят і молодших школярів; для підлітків.

4. Методика «Незакінчені речення» Д.Сакса та С.Леві дозволяє виявити усвідомлені і неусвідомлені установки людини, показує її ставлення до батьків, сім'ї, до минулого і майбутнього, до життєвих цілей тощо.

5. Методика «Батьківсько-дитячих взаємин у підлітковому віці»          (П. Шефер) - батьки очима підлітка. Тест дозволяє описати взаємини з батьками за найбільшими проявами: доброзичливість, ворожість, автономія, директивність й непослідовність батьків.

6. Методика «Дитячо-батьківські стосунки у підлітковому віці» (ДБСП) І.М.Марковської. Опитувальник дозволяє з'ясувати бачення родинної взаємодії з позиції дітей.

Акцентуємо увагу на тому, що при використанні діагностичних методик необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

- Психологічна діагностика повинна здійснюватися тільки при наявності встановлених відносин довіри між фахівцем і сім'єю;

- Аналіз по різним аспектам не повинен набувати характеру емоційної оцінки з боку фахівця, який працює з сім'єю.

На підставі вищезазначеного, Василівському районному центру для сімї, дітей та молоді рекомендуємо скористатися запропонованими діагностичними методиками з метою корекції психологічної роботи з родиною Передерій та при необхідності, заручитись підтримкою Запорізького обласного ЦСССДМ задля побудови доброзичливого емоційно-психологічного клімату, конструктивної взаємодії між членами сім’ї, відповідних методів виховання з урахуванням потреб та індивідуальних особливостей прийомних дітей.