Шлях до дорослого життя

Вільнянський РЦСССДМ

Грудень, 2012р.

Світлана виросла в мальовничому селі на Вільнянщині в багатодітній родині, яку, на жаль, щасливою назвати не можна. З дитинства бачила всі негативні сторони життя: сварки, бійки, пиятику, розлучення батьків, нових співмешканців матері. То ж не диво, що дівчині хотілося скоріше вирватися з сім’ї, отримати професію, зустріти того єдиного, з яким зів’є тепле родинне гніздо, в якому будуть поруч любов і злагода, щирість і матеріальний добробут, де народяться свої власні діти: бажані та люблячі.

Кохання не забарилося, – і народилася нова сім’я. Хоч і не до душі було молодій, емоційній жінці те, що вся чоловікова рідня належала до деструктивної релігійної секти. То ж і народила за п’ять років трьох дітей, бо не в змозі була сама планувати родину. У клопотах за дітьми якось і незчулася як із доброго, люблячого чоловіка її обранець став часто випивати. Ні слова, ні злякані очі дітлахів не змогли відігнати те лихо, яке прийшло в їх оселю.
Розлучилися. Спочатку хоч зрідка виплачував аліменти на дітей, а потім і того не стало: втратив роботу, спився. Прийшлося звалювати Світлані весь клопіт на свої худенькі плечі. Постійної роботи не було. Де тільки не працювала: на полях, на фермі, а вночі ще й підробляла нічним сторожем. Усе частіше діти залишалися не доглянуті, інколи самі готували собі їжу. Мати міняла коханців, періодично зловживала спиртним.
Незабаром зустріла і нову долю. Зійшлася з чоловіком, який обіцяв розділити її ношу навпіл, любити та піклуватися про її дітей. Невдовзі народила спільну дитину, а чоловік все не поспішав влаштовуватися на постійну роботу. Так і жили: періодичні заробітки, веселі компанії. Неодноразово зверталися мешканці села до сільської ради з приводу асоціальної поведінки сім’ї. Та й на вихованні дітей це позначилося – старший син за крадіжку притягувався до відповідальності.
А тут ще й колишній чоловік повернувся і поселився на своїй частині приватизованого житла, загальна площа якого 18 метрів квадратних.
Довелося родині винаймати житло. Без роботи, допомоги близьких зовсім важко справлятися з труднощами. Діти підросли, потребують одягу, взуття, кращого харчування. Колись із веселої, кмітливої, обдарованої дівчини Світлана стала неврівноваженою, дратівливою, знервованою жінкою, яка втратила сенс життя.

Коли в липні 2012 року при сільських радах почали працювати фахівці із соціальної роботи, сім’я одразу потрапила в коло зору. При першому інспектуванні було встановлено, що без сторонньої допомоги вона не впорається зі складними життєвими обставинами, в яких опинилася. Одержавши згоду на співпрацю, сім’ю було взято під соціальний супровід.
Перш за все Світлану було влаштовано на роботу, оформили посвідчення багатодітної родини, отримали всі належні пільги. Виявилося, що у старшого сина немає посвідчення, що засвідчує особу, то ж зібравши необхідні документи, звернулися до паспортного столу з проханням посприяти отриманню паспорту. За порадою адвоката, звернулися до районного суду щодо виселення колишнього чоловіка з квартири, так як він протягом 10 років не сплачував аліменти. На даний час уже здані документи на соціальну допомогу малозабезпеченій сім’ї.
Найголовніше, що вдалося сформувати у матері правильну мотивацію до змін, викликати у неї бажання долати складні життєві обставини, в яких опинилася сім’я. Дорослі члени родини повністю, самостійно відмовилися від вживання спиртного.
На сьогодні сім’я ще перебуває під соціальним супроводом. Подальшим кроком для сім’ї К. буде закріплення позитивних змін, підвищення рівня виховного потенціалу, прищеплення навичок всебічного гармонійного розвитку дітей.

Вільнянський РЦСССДМ