СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК

Лютий, 2015р.

З зернини виростає вагомий колос, із жолудя — могутній дуб, зі струмочка — починається велика ріка... Та ніщо не робиться само собою... Система соціального захисту в Україні в сучасних умовах постійно потребує до себе уваги з боку держави та суспільства. Зміни в Україні у останні роки призвели до сильного погіршення умов життя населення, тому потреба у ефективній роботі системи соціального захисту постає перед нами як ніколи . Але ефективна робота установ соціального захисту неможлива без висококваліфікованих працівників які досконало володіють усіма необхідними професійними навичками та вміннями.

Один із най важливих напрямків роботи у цій сфері є підготовчий, навчальний етап, етап професійної орієнтації та професійного відбору кадрів для соціальних служб . Фундаментальні науки виграють значну роль у підготовці фахівця з соціальної роботи. Наприклад, якщо соціальний робітник не знається на психології, йому буде дуже важко спілкуватися з людиною, якої він зобов’язаний допомогти. Але ж як можна допомагати людині, якщо не знаєш, як до неї підступитися. До кожної людини є особливий індивідуальний підхід. Якщо особа не знає його, вона не спроможна допомагати іншим, а тому і бути соціальним робітником також не може. Соціальний робітник повинен вміти надавати : соціально-педагогічну,інформаційну,медичну допомогу. Соціальний працівник, як і кожна інша людина, громадянин своєї держави, зобов’язаний знати історію свого народу і, звісно, розумітися на основах соціальної історії. Філософія тісно пов’язана з соціальною роботою. Соціальний працівник у своїй діяльності має справу з людиною, взаєминами між особистістю і колективом, між соціальними групами. Уся його діяльність спрямована на удосконалення людських відносин, на проведення в життя ідеалів гуманізм Соціальний працівник — це спеціаліст, який надає допомогу в побуті, а також моральну і правову підтримку незахищеним верствам населення (пенсіонери, діти-сироти, біженці та ін). Заслугою такого працівника стає надання допомоги в розподілі та отриманні різного виду підтримки, в більшості випадків матеріальній або правової, від державних соціальних служб і органів опіки. Соціальної допомоги в основному потребують одинокі престарілі громадяни, інваліди, багатодітні матері, діти-сироти. Професія соціального працівника в першу чергу вимагає високого рівня гуманності, розвинену інтуїцію, вміння співпереживати чужому горю, а також здатності вникнути в кожну конкретну ситуацію і, виходячи з обставин, займатися індивідуальним наданням необхідних видів соціальної допомоги. Особистісні якості повинні також включати порядність, чесність,безкорисливість. Для отримання бажаних результатів працівник повинен бути цілеспрямованою, працелюбною і відповідальним. Разом з цим емоційна стійкість, спокій і приємний голос допоможуть домогтися довіри потребують допомоги людей.