До прірви один крок, а з неї……
Оріхівський РЦСССДМ
Листопад, 2016р.
Сім’я Семена нічим не відрізнялася від багатьох інших родин: він, дружина, двоє діток. Коли занедужала жінка, ніхто не думав про погане. Сім’я була сповнена віри у повне одужання дружини та матусі. Та страшний діагноз «рак» прозвучав, наче грім серед ясного неба. Усі спроби відвоювати жінку у недуги не мали жодного успіху. І одного дня чоловік втратив кохану дружину, а діти найріднішу людину на всьому білому світі - МАМУ.
За буденними щоденними клопотами біль від втрати рідної людини потроху вщухав. Випадково Семен зустрів жінку, яка колись була його першим юнацьким коханням. Почуття самотнього чоловіка спалахнули з новою силою. Він зібрав нехитрі речі, взяв дітей і поїхав у пошуках нового сімейного щастя до Тамари, бо жила жінка у іншому населеному пункті.
Здавалося, на новому місці життя почало налагоджуватися. Серед радісних і щасливих буднів Семен не помічав, що все частіше ходить до магазину по пляшку для Тамари. Поступово й сам чоловік став зловживати спиртними напоями…
Сусіди зателефонували фахівцеві із соціальної роботи тоді, коли зловживання дорослих продовжувалося вже кілька днів, а діти залишалися бездоглядними. Під час візиту у сім’ю вималювалася дуже сумна картина: батько із співмешканкою були у вкрай нетверезому стані, у будинку сморід, бруд, діти голодні і замацьорені, їжа відсутня. Фахівець із соціальної роботи намагалася пояснити чоловіку, що він не виконує батьківських обов’язків, роз’яснювала до чого це може привести. Хоч діточки, як могли, захищали тата і «маму Тамару», та Семен із жінкою були настільки п’яні, що навіть не розуміли, хто прийшов і навіщо. Залишити дітей в сім’ї було неможливо, це загрожувало їхньому життю та здоров’ю. Було вирішено тимчасово влаштувати хлопчиків до центру соціально-психологічної реабілітації.
На ранок батько прокинувся з важкою головою і… без дітей. Тепер він мав зробити все, аби повернути дітей у сім’ю. Для цього він одразу ж прийшов до фахівця із соціальної роботи. Чоловік дуже хвилювався і по його очах було зрозуміло, що він готовий на все, аби виправити помилку і більше її не повторювати.
Почалася спільна робота Семена та працівників Оріхівського рацйонного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Між частими відвідуваннями дітей у центрі соціально-психологічної реабілітації, Семен приводив до ладу захаращене житло, збирав документи для оформлення соціальної допомоги, став на облік до центру зайнятості. У цей же час не нехтував і тимчасовими заробітками, аби мати змогу купити дітям смаколики. Кожну зустріч із фахівцем Євген починав питанням: «Коли я зможу забрати дітей?» і на очі йому наверталися сльози…
І ось настав момент повернення дітей у сім’ю. Батько дуже радів поверненню діточок, і сміявся, і плакав, емоції радості переповнювали його серце. Діти теж з нетерпінням чекали зустрічі з люблячим татком. Для Семена всі ці події стали тяжким уроком, за який він заплатив високу ціну. Тому маємо надію, що у майбутньому сім’ю чоловіка оминуть подібні негаразди, а під час скрути Семен сам звернеться до наших фахівців за допомогою, щоб вчасно зарадити проблемам, не допусти їх загострення чи просто отримати підтримку.